Культурна спадщина українців в Празі

Незважаючи на те, що українці – це слов'янський народ зі схожою для нас мовою, менталітетом та в чомусь навіть історичним досвідом, більшість з нас знає напрочуд мало про українську історію та культуру. У цьому короткому огляді ми розповімо вам про найважливішу художню, історичну та духовну спадщину, якою нас обдарувала українська культура в Празі.

Українські ремінісценції можна знайти в багатьох частинах міста. Цікаву збірку української літератури має Слов'янська бібліотека, філіал Національної бібліотеки Чеської Республіки. Крім українських книг і журналів, тут також можна знайти спеціальну колекцію образотворчого мистецтва української діаспори: малюнки, екслібриси та інші прекрасні роботи українських художників. Бібліотека розташована в кампусі Клементінум і кожен новий читач має змогу зареєструватися в ній без будь-яких обмежень.

Надзвичайну цінність для фонду Слов'янської бібліотеки становлять насамперед літературні та художні твори Тараса Шевченка, видатного представника українського відродження та одного з найважливіших символів  української культури. У Празі ви також можете знайти його пам'ятник на площі Кінських, яка знаходиться в Празі 5. Автором пам'ятника є український скульптор Валентин Зноба. Його відкриття у 2009 році відзначив президент України Віктор Ющенко.

Серед чеських письменників, які глибоко вивчали культуру України, варто згадати пражанина Івана Ольбрахта, що жив у Закарпатській області у 1931-36 роках. Там він заснував школу, а згодом і Комітет для допомоги працівникам Підкарпатської Русі. Окрім цього, саме ця область надихнула Івана Ольбрахта до написання своїх книг Про сумні очі Гани Караджич, Голет в долині і, насамперед, балади Злодій Микола Шугай. Пам'ятна дошка Івана Ольбрахта знаходиться на вулиці У Кола в Празі 4. Його могилу можна знайти серед урн в крематорії Страшніце, відкритого для відвідувачів щодня з 7:30 ранку.

Видатним діячем в області української музичної культури є Микола Лисенко, засновник сучасної української музичної традиції. Його твори настільки визначні, що іноді його прирівнюють до Тараса Шевченка. До речі, Микола Лисенко також поклав 80 віршів Шевченка на музику. Опубліковані ноти деяких творів, написаних в 1911 році та інші твори Лисенка, зберігаються у фонді Чеського музею музики, який знаходиться в колишній домініканській церкві св. Марії Магдалини в районі Мала Страна. Він відкритий для відвідувачів щодня, окрім вівторка.

Одним з найвидатніших представників українського образотворчого мистецтва є Микола Ярошенко, але Національна галерея в Празі зберігає роботи й інших українських художників: Йосипа Бокшая, Сергія Івановича Святославського, тощо. Експозиції Національної галереї в Празі можна відвідати щодня, окрім понеділка. Також в якості вираження підтримки українській культурі Національна галерея підготувала на своєму сайті колекцію "Українські художники в колекціях Народної галереї в Празі", де представлені окремі автори та їх вибрані роботи. 

Пам’ятки української архітектури в Празі теж варті вашої уваги. Найвизначнішою з них до 2020 року була православна дерев'яна церква Святого Михайла Архангела з черепичним дахом в саду Кінських на Петржині. Це була традиційна дерев'яна будівля із Закарпатської області з 18 століття. Церква була перевезена до Праги з села Медведівці поблизу Мукачева і зібрана заново в 1929 році. На жаль, вона зазнала значного зруйнування в наслідок пожежі в жовтні 2020 року і в даний час недоступна. З сучасної архітектури варто згадати неокласичну віллу чеського актора Власти Буріана, побудовану в 30-і роки 20 століття з допомогою українського архітектора Евжена Воскобойникова.

Ті, хто цікавиться українською духовною культурою, можуть знайти в Празі кілька центрів, які відвідує українська діаспора. Члени православної спільноти, найпоширенішого серед українців релігійного напряму, запрошують громадян України, в тому числі тих, хто в опинився в Празі в наслідок війни, в Кафедральний храм Святих Кирила та Мефодія на Рессловій вулиці. Тут вони можуть не тільки задовольнити свої духовні потреби, а й попросити конкретної матеріальної допомоги. Греко-католицька церква, яка є другою за величиною в Україні за кількістю віруючих (до речі, це – найбільша греко-католицька спільнота у світі), проводить свої служби, наприклад, у церкві Святого Климента в комплексі Клементінум у Старому Місті. Недільна служба з 8:30 ранку та недільна дитяча служба з 12:00 проводяться українською мовою.

Українська наука та освіта також має в Празі свою довгу традицію. Після більшовицької революції в Росії Прага стала визначним центром еміграції української інтелігенції. В період Першої Республіки тут навіть існувала українська школа. З 1923 року і до кінця Другої світової війни в Празі діяв Український вільний університет. Він був заснований у Відні в 1921 році як центр для українських вчених на теренах еміграції, які втекли від більшовицького режиму. Через два роки університет перевезли до Праги. Наприкінці війни його довелося перевезти до Мюнхена, де він досі існує в приватному університеті українознавства.

Варто також згадати Українську студію образотворчих мистецтв. Вона була заснована в 1923 році з ініціативи гуртка образотворчого мистецтва у Празі і згодом стала одним з найбільш шанованих художніх установ в Чехословаччині за часів Першої Республіки і найбільшою українською художньою школою за межами України. Першим директором школи став український мистецтвознавець Дмитро Антонович. Школа припинила свою діяльність в 1952 році.

Сьогодні українознавство можна вивчати на філософському факультеті Карлового університету. Це одна зі спеціальностей в галузі східноєвропейських наук. Частково її також можна вивчати в інших університетах Праги, особливо в рамках політології, територіальних наук, тощо. Ця спеціальність продовжує розвиватися в Слов'янському інституті Академії наук Чеської Республіки. З 1991 року в Празі діє Чеська асоціація україністів – добровільне об'єднання наукових і педагогічних працівників, які займаються питаннями українознавства.